1. Медичний термін, що означає зорове відчуття спалахів, блимаючих вогників або кілець, яке виникає без зовнішнього світлового подразнення ока, часто внаслідок механічного тиску на очне яблуко або при деяких захворюваннях сітківки, скловидного тіла чи центральної нервової системи.
2. У фізіології — елементарний зоровий образ (почуття світла), що виникає при подразненні зорового аналізатора будь-яким фактором (механічним, електричним тощо), а не специфічним світловим подразником.