Який утворює стрекіт, викликає стрекіт; що характеризується стрекотом.
Який часто або багато стрекоче, говорить швидко, голосно і безперервно; балакучий, теревенястий.
стрекотливий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |