Древослів

Словник Української Мови

страхопудний

[strɑxopudnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

(про людину) такий, що своїм виглядом, поведінкою або вчинками викликає страх, жах; дуже страшний, жахливий.
(переносно, про явище, подію тощо) такий, що спричиняє сильне злякання, відчуття жаху; моторошний, зловісний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страхопудний, р. страхопудного, д. страхопудному, з. страхопудного, о. страхопудним, м. страхопуднім, к. страхопудний

Більше записів