1. Напрям у образотворчому мистецтві (живопису, графіці), що виник у 1960-х роках, головною метою якого є максимально точне, об’єктивне й деталізоване відтворення дійсності, що нагадує високоякісну фотографію; фотореалістична творчість.
2. Художній стиль або техніка, за якої твір (картина, малюнок, комп’ютерна графіка) створюється з таким ступенем точності, що його важко відрізнити від фотографічного знімка.