стояннячко

[stojɑnnjɑt͡ʃko] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “стояння”, що позначає невелику, тимчасову або зручну стоянку для транспортних засобів, переважно в розмовній мові.

  2. Власна назва конкретного місця, географічного об’єкта або населеного пункту (наприклад, урочища, частини села), що походить від загального терміна “стояння”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стояннячко, р. стояннячка, д. стояннячку, з. стояннячко, о. стояннячком, м. стояннячку, к. стояннячко

Більше записів