1. Який стосується психіки, пов’язаний з нею; душевний.
2. Який стосується розладу психіки, душевнохворий.
3. Який викликається діяльністю психіки, відбувається у свідомості.
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується психіки, пов’язаний з нею; душевний.
2. Який стосується розладу психіки, душевнохворий.
3. Який викликається діяльністю психіки, відбувається у свідомості.
Приклад 1:
І в собі я помічаю великий психічний зсув до нового життя. Труднощі (особливо голод) заважали радісно йти назустріч цьому життю.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”