Древослів

Словник Української Мови

стовплений

[stoʋplɛnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який має стовпці, оздоблений стовпами (архітектурними опорами).

  2. Який має форму стовпа, колони; стовпоподібний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовплений, р. стовпленого, д. стовпленому, з. стовпленого, о. стовпленим, м. стовпленім, к. стовплений

Більше записів