1. Який має стовпи, опори у вигляді стовпів; споруджений на стовпах, зі стовпами.
2. Який складається з вертикальних смуг, стовпчиків (про малюнок, орнамент тощо).
3. У ботаніці: який має стовпчик, стовпчики (про маточку квітки).
стовпатий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |