стовбунчик

[stoʋbunt͡ʃɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від “стовбун” — невеликий стовп, стовпчик, стовпчаста будівельна конструкція або природне утворення.

  2. (у ботаніці) Центральна, стовпчаста частина пестика квітки, що несе приймочку; стовпчик.

  3. (у зоології, ентомологія) Невеликий виступ, стовпчасте утворення на тілі деяких комах або інших тварин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовбунчик, р. стовбунчика, д. стовбунчикові, з. стовбунчик, о. стовбунчиком, м. стовбунчикові, к. стовбунчику

Більше записів