стовбець

1. Висока, переважно вузька споруда або природне утворення, що має форму колони; колона, стовп.

2. Вертикальний ряд цифр, слів, знаків або граф у таблиці, на сторінці книги, рукопису тощо.

3. У математиці та техніці — набір елементів (чисел, символів, величин), розташованих один під одним у вертикальному ряді.

4. Застаріла назва стовпа, колони, а також стовпа диму, води тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |