стовбеніти

[stoʋbɛnitɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Втрачати рухливість, застигати в нерухомій позі від сильного потрясіння, переляку, здивування або іншого інтенсивного переживання.

  2. Ставати твердим, негнучким, набувати властивостей стовбура або колоди (переносно або діалектно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовбеніта, р. стовбеніти, д. стовбеніті, з. стовбеніту, о. стовбенітою, м. стовбеніті, к. стовбеніто

Більше записів