стовбатий

1. Який має стовб, стовби; зі стовбом, стовбами.

2. Який має вигляд стовба, подібний до стовпа (зазвичай про рослини).

3. Уживається як друга частина складних слів для позначення ознаки, пов’язаної з наявністю або кількістю стовбів (наприклад, двобарабанний-стовбатий).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |