стовб

Значення

1. В архітектурі та будівництві — вертикальна опорна конструкція, стовп, колона, що підтримує перекриття, арку або служить самостійним декоративним елементом.

2. У техніці — вертикальна частина різних споруд, механізмів або пристроїв (наприклад, стовб ліхтаря, стовб бурової установки).

3. У географії та геології — висока, відносно вузька, вертикальна скельна форма рельєфу, що утворилася в результаті ерозії.

4. Переносно — про людину високого зросту або про те, що є опорою, основою чогось (зазвичай у стійких виразах, наприклад, «стовб правди»).

Правопис та відмінювання