Значення
-
(розм.) Надати чомусь вертикального положення, поставити стовпом; випрямити щось, що мало звичайно іншу позицію.
-
(перен., розм.) Про людину або тварину: стати прямо, витягнувшись, часто з напругою або готовністю до дії; також — виявити різку незгоду, опір.
-
(перен., розм., емоц.) Викликати сильне роздратування, злість у когось; діяти на нерви.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сторчита, р. сторчити, д. сторчиті, з. сторчиту, о. сторчитою, м. сторчиті, к. сторчито