1. Абсолютна повнота, цілісність або завершеність чогось; стан, коли щось досягає максимально можливого рівня (100%) без будь-яких домішок, відхилень або недоліків.
2. Властивість, яка характеризує безумовну достовірність, безпомилковість або точність; стан, що не викликає найменших сумнівів.
3. У переносному значенні — виняткова відданість, вірність чи принциповість у певній ідеї, справі або ставленню.