1. Належний псові, властивий псові; собачий.
2. Переносно: підлий, ниций, огидний; такий, що викликає презирство.
псячий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони були зовсім поруч, бо Януш почув навіть псячий запах окалини від розпечених на жаровнях гарматних ключок… Козацькі ядра прошваркотіли над головами гусар і розірвалися в полі — там, де Янушевого війська вже не було, де парували з-під гусарських коней самі лише свіжі котки… Козацькі гармати встигнули стрельнути тільки раз, як над головами гармашів замиготіли палаші і піки гусарів. Януш зарубав двох, замахнувся й на третього, та козак схопив згарячу замість ядра зрубану голову свого товариша і пошпурив нею у Януша.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |