1. Почуття глибокої зневаги, повного неуважання до когось або чогось, що вважається недостойним, нікчемним або ганебним.
2. Поведінка, вчинки або вирази, що виявляють таке почуття зневаги та неуважання.
презирство
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В Любченка — неприкрите презирство до тих, хто прагне виїхати з України перед загрозою окупації, вірніше, кого насильницьки вивозять, — він ні на хвилину не уявляє, що хтось може справді боятися лишитися під німцями. Тим часом у маминому щоденнику евакуація — це природний самозрозумілий жест.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
[205] Презирство до «нікчемної юрби» — характерний мотив романтичної поезії.Див.,наприклад,поезію Михайла Лермонтова «Как часто, пестрою толпою окружен…». [206] Іммануїл Кант (1724—1804) — німецький філософ, який уже наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |