стоп-ціна

1. Мінімальна або максимальна ціна, встановлена на товар, послугу або актив, за якою дозволено проводити угоду; поріг, за яким торги припиняються.

2. У торгах, особливо на біржах або аукціонах — гранична ціна, заздалегідь визначена продавцем (мінімальна) або покупцем (максимальна), при досягненні якої автоматично виконується наказ на купівлю чи продаж або зупиняються торги.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |