стоп-ціна

[stop-t͡sinɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Мінімальна або максимальна ціна, встановлена на товар, послугу або актив, за якою дозволено проводити угоду; поріг, за яким торги припиняються.

  2. У торгах, особливо на біржах або аукціонах — гранична ціна, заздалегідь визначена продавцем (мінімальна) або покупцем (максимальна), при досягненні якої автоматично виконується наказ на купівлю чи продаж або зупиняються торги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стоп-ціна, р. стоп-ціни, д. стоп-ціні, з. стоп-ціну, о. стоп-ціною, м. стоп-ціні, к. стоп-ціно

Більше записів