психомоторний

1. (у фізіології та психології) Пов’язаний з одночасним і взаємозалежним функціонуванням психічних процесів (розумових, емоційних, вольових) та рухових (моторних) функцій організму.

2. (у медицині, психіатрії) Стосунний до загального рівня рухової активності, що супроводжує та відображає психічні процеси (наприклад, психомоторне збудження або загальмованість).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |