Психоневроз — застарілий термін, який у психіатрії та психоаналізі XIX — початку XX століття позначав функціональні розлади психіки, що виникають внаслідок внутрішнього конфлікту між несвідомими прагненнями та свідомістю людини і супроводжуються тривогою, нав’язливими станами, істерією тощо.
У сучасній науковій термінології це поняття практично вийшло з ужитку, а описані ним стани відповідають діагнозам з групи неврозів (невротичних розладів) або специфічних розладів особистості.