стеногалінний
[stɛnoɦɑlinnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стеногалінний (від грец. στενός — вузький, тісний та ἅλς — сіль) — біол., екол. такий, що здатний жити та розвиватися лише в середовищі з вузьким, постійним діапазоном солоності води; солоноводний стенобіонт. Антонім: евригалінний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стеногалінний, р. стеногалінного, д. стеногалінному, з. стеногалінного, о. стеногалінним, м. стеногаліннім