пропис

Буква:П

Значення

Назва першого, основного екземпляра документа (наприклад, договору, угоди), що залишається у того, хто його складає, на відміну від копії, що видається іншій особі; також загальна назва книги, журналу для запису таких документів або важливих відомостей.
(част. у мн.) Правила, норми, звичаї, що встановилися в якій-небудь галузі життя або діяльності; традиційний, загальноприйнятий порядок.
(заст.) Письмовий наказ, розпорядження, офіційне доручення, видане уповноваженою особою.
(заст.) Письмове свідоцтво, посвідчення, документ, що дає право на щось (наприклад, на отримання грошей, товару).

Граматичні форми:

н. пропис, р. пропису, д. прописові, з. пропис, о. прописом, м. прописі, к. прописе