пропис

1. Назва першого, основного екземпляра документа (наприклад, договору, угоди), що залишається у того, хто його складає, на відміну від копії, що видається іншій особі; також загальна назва книги, журналу для запису таких документів або важливих відомостей.

2. (част. у мн.) Правила, норми, звичаї, що встановилися в якій-небудь галузі життя або діяльності; традиційний, загальноприйнятий порядок.

3. (заст.) Письмовий наказ, розпорядження, офіційне доручення, видане уповноваженою особою.

4. (заст.) Письмове свідоцтво, посвідчення, документ, що дає право на щось (наприклад, на отримання грошей, товару).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |