стефа

1. (від грец. στέφανος — вінок, корона) У християнській традиції — символічне позначення мученицького вінця, слави, нагороди за духовну боротьбу або страждання заради віри; також сама нагорода, вінок.

2. (заст.) Власна назва, жіноче ім’я (рідкісне).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. () |