псальма

[psɑlʲmɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Духовна пісня релігійного змісту, зазвичай на біблійний сюжет, що виникла в українській та польській музичній культурі XVI–XVIII століть як аналог латинського гімну або псалма, часто з мелодією, близькою до народної пісні.

  2. Жанр української народної обрядової пісні на різдвяну чи великодню тематику, що виконується під час святкувань, зокрема колядування чи щедрування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. псальма, р. псальми, д. псальмі, з. псальму, о. псальмою, м. псальмі, к. псальмо

Більше записів