псальма

1. Духовна пісня релігійного змісту, зазвичай на біблійний сюжет, що виникла в українській та польській музичній культурі XVI–XVIII століть як аналог латинського гімну або псалма, часто з мелодією, близькою до народної пісні.

2. Жанр української народної обрядової пісні на різдвяну чи великодню тематику, що виконується під час святкувань, зокрема колядування чи щедрування.

Приклади вживання

Приклад 1:
[46] Лірницька псальма про Лазаря засновується на євангельській притчі про Лазаря та багатія (Євангелія від св. Луки 16:19—31).
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |