старити

Буква:С

Значення

(док., перех.) Робити старим, надавати ознак старості; викликати старіння.
(док., перех.) Тривалою експлуатацією, зношуванням робити непридатним, зношеним; зношувати.
(док. і недок., перех.) У техніці, металургії тощо: штучно надавати матеріалам або виробам властивостей, характерних для витриманих, довго існуючих об’єктів (наприклад, міцності, стійкості, певного вигляду).
(док., перех., розм.) Вважати, називати когось старим, старшим за реальний вік.

Граматичні форми:

я старю, ти стариш, він старить, ми старимо, ви старите, вони старять