староста

1. Обраний або призначений представник, керівник групи (навчального класу, курсу, групи в закладі освіти), який виконує організаційні доручення та представляє інтереси колективу.

2. Посадова особа в органі місцевого самоврядування або державної адміністрації, яка очолює старостинський округ (територіальну громаду) та здійснює представницькі, виконавчі та розпорядчі функції на відповідній території.

3. Історично — службова особа, призначена центральною владою для управління певною адміністративною одиницею (наприклад, повітом, староством) або для виконання спеціальних доручень (наприклад, військовий староста, королівський староста).

4. У деяких організаціях, товариствах або братствах — обраний голова, старшина.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |