моралізаторство

Нав’язування власних моральних принципів та повчальне осудине ставлення до інших, що часто супроводжується лицемірством та бажанням виглядати краще за оточуючих.

Повчальна манера поведінки або викладу думок (у розмові, публіцистиці, мистецтві), що надмірно акцентує на моральних настановах, часто в наївній, абстрактній або доктринерській формі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |