старуха

[stɑruxɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка похилого віку, яка пережила період старості.

  2. Розм. Дружина, дружинка (переважно в мовленні людей похилого віку або з відтінком простореччя).

  3. Перен., розм. Про щось старе, застаріле, віджиле.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старух, р. старуха, д. старухові, з. старуха, о. старухом, м. старухові, к. старуху

Більше записів