монотіокарбонат

[monotiokɑrbonɑt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. монотіокарбонат — неорганічна сполука, сіль тіокарбонатної кислоти, у молекулі якої один атом кисню заміщений на атом сірки; загальна формула таких солей: M₂CO₂S або M₂CSO₂, де M — одновалентний метал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монотіокарбонат, р. монотіокарбонату, д. монотіокарбонатові, з. монотіокарбонат, о. монотіокарбонатом, м. монотіокарбонаті, к. монотіокарбонате

Більше записів