старцювати

[stɑrt͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Жити як старець, вести аскетичний, чернечий спосіб життя, відрікшись від мирських благ і пристрастей.

  2. Жити в злиднях, у крайній бідності, жебракувати; влаштовувати життя дуже скупо, обмежено.

  3. Перен. Бути надто ощадливим, скупим; дріб’язково економити, позбавляючи себе необхідного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я старцюю, ти старцюєш, він старцює, ми старцюємо, ви старцюєте, вони старцюють

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів