старцювати

1. Жити як старець, вести аскетичний, чернечий спосіб життя, відрікшись від мирських благ і пристрастей.

2. Жити в злиднях, у крайній бідності, жебракувати; влаштовувати життя дуже скупо, обмежено.

3. Перен. Бути надто ощадливим, скупим; дріб’язково економити, позбавляючи себе необхідного.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |