старшинник

1. У козацькій та запорозькій військовій організації — старший козак, який очолював старшину (групу козаків) і мав певні адміністративно-господарські обов’язки в курені або сотні.

2. У сучасних українських збройних силах та деяких інших силових структурах — військове звання молодшого командного (сержантського) складу, яке вище за старшого солдата (матрос) та нижче за молодшого сержанта; особа, яка має це звання.

Приклади вживання слова:

старшинник

Error: no such table: sentences