Значення
-
У козацькій та запорозькій військовій організації — старший козак, який очолював старшину (групу козаків) і мав певні адміністративно-господарські обов’язки в курені або сотні.
-
У сучасних українських збройних силах та деяких інших силових структурах — військове звання молодшого командного (сержантського) складу, яке вище за старшого солдата (матрос) та нижче за молодшого сержанта; особа, яка має це звання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старшинник, р. старшинника, д. старшинникові, з. старшинника, о. старшинником, м. старшинникові, к. старшиннику