Значення
-
Представниця релігійного руху старообрядництва (старообрядства), що виник у Російській православній церкві внаслідок розколу (расколу) у середині XVII століття, спричиненого церковними реформами патріарха Никона; жінка, яка дотримується дорадянських православних обрядів та традицій.
-
Жінка або дівчина, яка належить до етноконфесійної групи старообрядців (липован, кержаків тощо), що компактно проживає переважно в Україні (на Буковині, у Добруджі), Росії, Румунії, Молдові та інших країнах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старообрядка, р. старообрядки, д. старообрядці, з. старообрядку, о. старообрядкою, м. старообрядці, к. старообрядко