старокатолицький
[stɑrokɑtolɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до старокатоликів, що стосується християнських церков, які відокремилися від Римо-католицької церкви після Першого Ватиканського собору (1870), не визнаючи догмат про безпомилковість Папи Римського.
-
Пов’язаний зі Старокатолицькою церквою, її віровченням, обрядами, організаційною структурою або прихильниками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старокатолицький, р. старокатолицького, д. старокатолицькому, з. старокатолицького, о. старокатолицьким, м. старокатолицькім