1. Послідовник старокатолицтва — християнського релігійного руху, що виник у Німеччині, Австрії та Швейцарії в другій половині XIX століття на протест проти догмату про безгрішне зачаття Діви Марії та папської непогрішимості, зберігає католицьку обрядовість, але не визнає верховенства Папи Римського.
2. Представник або прихожанин однієї зі старокатолицьких церков, які об’єднані в Утрехтську унію і мають власну єрархію та автокефальне управління.