станиця

Значення

1. Велике козацьке селище на Дону, Кубані, Тереку та в інших регіонах, адміністративний і господарський центр для навколишніх хуторів у системі козацького самоврядування.

2. Військово-адміністративна одиниця, територія, що підпорядковувалася одній станиці (у 1-му значенні) у козацьких військах.

3. Застаріла назва великого села, селища на Слобожанщині, Півдні України та Кубані.

4. Загін козаків, що виконував сторожову, розвідувальну службу або здійснював похід у Січі; також місце їхньої стоянки в полі.

5. У царській Росії — адміністративно-поліцейський пункт у віддалених районах, особливо в Сибіру.

Правопис та відмінювання