Значення
-
Спеціальний сорт високоміцної сталі, що володіє властивістю самозміцнення (самогартування) після певних видів термічної обробки або пластичної деформації, завдяки чому її міцність і твердість зростають без додаткового гартування.
-
Назва конкретної марки або технології виробництва сталі, розробленої для отримання виняткової зносостійкості, що використовується у важконавантажених деталях машин, інструментах або бронезахисті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сталь-самогарт, р. сталі-самогарта, д. сталі-самогартові, з. сталь-самогарт, о. сталлю-самогартом, м. сталі-самогарті, к. стале-самогарте