самозміцнення

[sɑmozmit͡snɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія зі зміцнення власного організму, здоров’я, духу чи волі за допомогою власних зусиль, без зовнішнього втручання.

  2. У медицині та психології — концепція або практика активного підвищення індивідом стійкості організму до хвороб, стресу та негативних впливів через внутрішні резерви, самоконтроль, тренування та позитивне мислення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозміцнення, р. самозміцнення, д. самозміцненню, з. самозміцнення, о. самозміцненням, м. самозміцненні, к. самозміцнення

Більше записів