самоконтроль

1. Здатність людини самостійно керувати своєю поведінкою, перевіряти та регулювати свої дії, емоції та вчинки відповідно до певних норм, принципів або поставлених цілей.

2. У техніці та технологіях — автоматичне контролювання роботи машини, механізму або технологічного процесу за допомогою вбудованих засобів, без безпосередньої участі людини.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |