стабілізатор

[stɑbilizɑtor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій, механізм або речовина, що забезпечує стабільність, стійкість або постійність певних параметрів (наприклад, напруги, тиску, температури, положення, хімічного складу).

  2. У техніці: елемент системи, що запобігає коливанням, відхиленням або змінам, наприклад, стабілізатор напруги, стабілізатор літака, стабілізатор харчових продуктів.

  3. У хімії та харчовій промисловості: речовина, що додається для збереження сталості властивостей, консистенції або для запобігання небажаним змінам.

  4. У суспільствознавстві: фактор, інституція або особа, що сприяє збереженню рівноваги та стабільності в соціальній, економічній чи політичній системі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стабілізатор, р. стабілізатора, д. стабілізаторові, з. стабілізатор, о. стабілізатором, м. стабілізаторі, к. стабілізаторе

Більше записів