стабілізатор

1. Пристрій, механізм або речовина, що забезпечує стабільність, стійкість або постійність певних параметрів (наприклад, напруги, тиску, температури, положення, хімічного складу).

2. У техніці: елемент системи, що запобігає коливанням, відхиленням або змінам, наприклад, стабілізатор напруги, стабілізатор літака, стабілізатор харчових продуктів.

3. У хімії та харчовій промисловості: речовина, що додається для збереження сталості властивостей, консистенції або для запобігання небажаним змінам.

4. У суспільствознавстві: фактор, інституція або особа, що сприяє збереженню рівноваги та стабільності в соціальній, економічній чи політичній системі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |