сребреник

1. Старовинна срібна монета, що переважно карбувалася в Київській Русі та деяких інших слов’янських державах.

2. За біблійною легендою — срібна монета, яку отримав від первосвящеників Юда Іскаріот за зраду Ісуса Христа (зазвичай у множині: “срібники” або “тридцять срібників“).

3. Переносно: символ ціни зради або продажності.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |