срібник

1. Старовинна срібна монета, що переважно карбувалася на Русі у X–XIII століттях; також назва деяких іноземних срібних монет, що були в обігу на українських землях.

2. Рослина родини айстрових з сріблястим опушенням листя, яку часто використовують у сухих букетах; зайцева лапка, білий цмин, безсмертник (за ботанічною назвою *Anaphalis*).

3. Рідкісне народне позначення для майстра, який виготовляє або працює з виробами зі срібла; срібних справ майстер.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |