Значення
-
Старовинна срібна монета, що переважно карбувалася на Русі у X–XIII століттях; також назва деяких іноземних срібних монет, що були в обігу на українських землях.
-
Рослина родини айстрових з сріблястим опушенням листя, яку часто використовують у сухих букетах; зайцева лапка, білий цмин, безсмертник (за ботанічною назвою *Anaphalis*).
-
Рідкісне народне позначення для майстра, який виготовляє або працює з виробами зі срібла; срібних справ майстер.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. срібник, р. срібника, д. срібникові, з. срібник, о. срібником, м. срібникові, к. срібнику