1. Властивість за значенням прикметника “спустошливий“; здатність спричиняти спустошення, руйнування, завдавати великої шкоди або знищення.
2. (У переносному значенні) Крайня ступінь інтенсивності, сили або глибини якоїсь негативної дії, переживання або явища (наприклад, спустошливість погляду, критики, почуття).