притулений

Приклад 1:
Невольнича муза ~442 не пахне свободою смак до існування згинув не дотикаю нічого навітьберега найжорстокіше шосте чуття мовить що Навсікая тільки чудова вигадка міт поетичний теж не підійде не змиє не втамує не втолить не надхне у плоть у душу не увійде врятованого не порятує Карпат,або Посельська книжка 443~ÓÐÃÓÉ здпід ніг вислизають камінь ящірка всохле гніздо осине прискуче осоння не наступи на первоцвітдургуй він притулений до землі як немовля куций з листямдпушком мало його чи густо здається одиндоднісінький у цілому краю мій посельський Шашкевич («цвітка дрібненька молила неньку — весну раненьку…») нині я ще кажу річка Калангуй село Сарбантуй підсніжник — ургуй завтра я вимовлятиму слова яких не говорив цілу вічність І. Калинець. Невольнича муза ~444 услід за Лепким і Вороним услід за Франковим «У плен ері» ургуй — надія Карпат,або Посельська книжка 445~Ó ÑÒÐÀÑÍÈÉ ÒÈÆÄÅÍÜ нараз затряслася земля збурився простір на горбі голгофі звалило стовпи у сяєві дроти схрестилися настала громохка тьма село накрила велетенською плащаницею із висвітленими плямами відбитком Тіла внизу заслухане у власний стогін скрип брязкіт гасило Посельє поновлені огарки а я раз по раз зривався із півсну до дверей до вікна був стук був клич то вітру суєтність вгорі по розмаєному звої збігала І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”