Значення
-
Дія за значенням дієслова “спричинити“; викликання, породження чогось, переважно негативного (нещастя, лиха, проблем тощо).
-
(У праві) Одна з форм участі у вчиненні злочину, що полягає в умисному створенні умов для його вчинення іншою особою шляхом надання знарядь, зняття перешкод, давання порад або вказівок тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спричинення, р. спричинення, д. спричиненню, з. спричинення, о. спричиненням, м. спричиненні, к. спричинення