спричинення

1. Дія за значенням дієслова “спричинити“; викликання, породження чогось, переважно негативного (нещастя, лиха, проблем тощо).

2. (У праві) Одна з форм участі у вчиненні злочину, що полягає в умисному створенні умов для його вчинення іншою особою шляхом надання знарядь, зняття перешкод, давання порад або вказівок тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |