1. Стати причиною чогось, викликати якусь дію, явище або стан; породжувати, зумовлювати.
2. (У пасивному стані) Виникнути, з’явитися внаслідок певної причини; бути викликаним чимось.
спричинити
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |