Значення
-
Урочиста обіцянка, клятва, яку дають перед Богом, державою або суспільством, зобов’язуючись сумлінно виконувати обов’язки, дотримуватися вірності, законів тощо; сам акт давання такої клятви.
-
Текст такої урочистої обіцянки або клятви, що має встановлену форму.
-
(переносно) Щира, підкреслена заява в чомусь, тверда обіцянка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. присягання, р. присягання, д. присяганню, з. присягання, о. присяганням, м. присяганні, к. присягання