Значення
-
Урочиста обіцянка, клятва дотримуватися певних зобов’язань, правил або вірності, що часто супроводжується ритуальними діями (підняття руки, цілування святинь тощо) і має юридичну чи моральну силу.
-
Офіційний урочистий акт, під час якого колектив (військовослужбовці, судді, депутати) публічно дає таку клятву.
-
Текст такої урочистої клятви, що зазвичай затверджується законом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. присяга, р. присяги, д. присязі, з. присягу, о. присягою, м. присязі, к. присяго