1. Так, що відбувається на очах у людей, прилюдно, відкрито, не таємно.
2. Так, що стосується широкого загалу, суспільства; у сфері громадського життя.
публічно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Новий директор у газеті публічно нас „замазав“, пристебнув до нас націоналізм. Ми і націоналізм!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Та коли при публічному видвигненні цих спорів у Соймі піднесено і проти Виділу “Бесіди” важкі заміти, уважаємо своїм обов’язком виступити в обороні чести Товариства і коли вже не публічно, то бодай у звіті перед Високим Виділом Краєвим ко- ротко з’ясувати весь розвиток українського народного театру. Театр цей заснований Товариством “Бесіда” в часі, коли на чолі цього Товариства стояв краєвий віце-маршалок Юліян Лаврівсь- кий, коли більшість членів цього Товариства належала до русько- народного (народовецького) сторонництва.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: прислівник () |