публічність

1. Властивість бути відкритим, доступним для загалу, суспільства; стан, коли щось відбувається або існує на очах у людей, не є таємним або прихованим.

2. Присутність, участь або увага широкого кола людей, громадськості; суспільний контроль або обговорення.

3. (У праві) Принцип, згідно з яким судовий процес (або інша офіційна процедура) відбувається відкрито, з можливістю присутності та інформування громадськості.

4. Відомість, популярність серед широкого загалу; стан, коли особа або явище знаходяться в центрі суспільної уваги.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |