Древослів

Словник Української Мови

спряжувальний

[sprjɑʒuʋɑlʲnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який стосується спряження дієслів або пов’язаний з ним.

  2. У граматиці: такий, що виражає спряження або служить для нього (про форми, закінчення тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спряжувальний, р. спряжувального, д. спряжувальному, з. спряжувального, о. спряжувальним, м. спряжувальнім, к. спряжувальний

Більше записів